Система нахилів, схильностей і здібностей у комплексі й є найважливішою рушійною силою самовираження особистості, яка  забезпечує виконання нею діяльності на високому рівні та досягнення значного успіху.

Психологічна

характеристика обдарованої

особистості

Структура розвиненої  обдарованості складається з трьох основних підструктур:

1.     Розвиненої пізнавальної активності, яка базується на високому рівні сенсорних (увага, сприймання, пам’ять) та інтелектуальних (дивергентне і конвергентне мислення, критичність мислення, здатність до узагальнення і прогнозування) здібностей.

2.     Творчої інтерпретації пізнавального досвіду  (вміння порівнювати, зіставляти, аналізувати, бачити нове, реконструювати раніше створене, оригінальний підхід до вирішення проблем, варіативність у розв’язанні завдань).

3.     Емоційної захопленості діяльністю (інтерес, енергійність, висока харизма, впевненість в успіху та «відновлення» в разі невдачі ).

Характеристика обдарованої дитини:

1.     Має хорошу пам’ять, добре розвинуте абстрактне мислення;

2.     Як правило, дуже активна і завжди чимось зайнята;

3.     Висуває високі вимоги до себе, боляче сприймає суспільну несправедливість, гостро розвинуте почуття справедливості;

4.     Наполеглива у досягненні результату у сфері, яка її цікавить, для неї характерний постійний творчий пошук;

5.     Хоче вчитися і досягає у навчанні успіху;

6.     Здатна краще за інших займатися самостійною діяльністю;

7.     Уміє фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагне проникнути у суть речей і явищ;

8.     Ставить багато запитів і зацікавлена у відповідях на них;

9.     Урок для неї цікавий лише тоді, коли використовуються дослідницькі методи;

10.                        Виявляє інтерес до читання, має великий словниковий запас;

11.                        Охоче виконує складні й довгі завдання;

12.                        Уміє добре розкривати взаємозв’язки  між явищами і сутністю, індуктивно й дедуктивно мислити, здійснювати логічні операції;

13.                         Ставить перед собою завдання, виконання яких вимагає багато часу;

14.                         Їй притаманне перебільшення почуття страху, емоційна залежність і незбалансованість.

Рекомендації та поради для психологів

У роботі з обдарованими дітьми діяльність практичного психолога повинна бути орієнтована у двох напрямках: превентивному та реабілітаційному. Превентивні дії мають включати раннє розпізнання оптимальних умов розвитку. Реабілітацію слід спрямувати на раннє виявлення здібних дітей, які мають труднощі у соціальній адаптації, і надання їм своєчасної допомоги, не чекаючи, коли проблеми стануть нездоланними.

Психолог повинен проводити з учителями і батьками розумово обдарованих дітей регулярні (1-2 рази на півріччя) та за ситуативною необхідністю бесіди щодо їхніх психологічних особливостей.

Слід добре пам’ятати: якщо виникають проблеми між учителями і розумово обдарованим учнем, причину треба шукати насамперед у педагогові.

Рекомендації вчителям

Небажано приділяти надто багато уваги ігровому навчанню з виразним елементом змагальності. Учитель  найчастіше буде переможцем, що може викликати неприязнь інших дітей і не сприятиме створенню атмосфери загальної  зацікавленості.

Не радимо підносити обдарованих дітей на «п’єдестал»  чи перетворювати їх на вундеркіндів в очах інших. Їхній успіх належним чином оцінять, а недоречне підкреслення винятковості часто породжує роздратування, ревнощі, відторгнення замість очікуваних позитивних реакцій. Але  неприпустима й інша крайність – навмисне публічне приниження унікальних здібностей, особливо саркастичні зауваження  щодо них.

Доцільно  пам’ятати: здебільшого розумово обдаровані діти погано сприймають строго регламентовані заняття, що повторюються.

Важко не погодитися з думкою, що пріоритет виховання все ж залишається за сімейною системою цінностей.

Як треба поводитися батькам обдарованої дитини?

-         Зрозуміти й усвідомити її неординарність;

-         Не ігнорувати унікальність потенціалу;

-         Створити умови для заохочення таланту;

-         Не проектувати на обдаровану дитину власних захоплень та інтересів;

-         Не змушувати надмірно захоплюватись улюбленою справою і не перевантажувати;

-         Створити атмосферу творчості, не гасити інтерес;

-         Учити терпіння, заохочувати за всі старання;

-         Тактовно, делікатно допомагати;

-         Учити програми і не сприймати будь – яку невдачу як трагедію;

-         Навчити дитину бути якомога менш вразливою;

-         Учити опановувати себе;

-         Робити все можливе, аби дитина не занижувала свою самооцінку і водночас не виставляла надмірної обдарованості напоказ;

-         Не прославляти її над іншими дітьми в сім’ї ;

-          Якомога більше уваги приділяти фізичній активності;

-         Ураховувати індивідуальність.

Як не слід поводитися батькам?

-         Нехтувати здібностями чи надмірно підносити їх;

-         Карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву;

-         Драматизувати невдачі;

-         Вважати, що з дитиною не пощастило, і постійно їй цим дорікатися.

Поради обдарованим дітям

Перекладай власні  ідеї доступно для інших мовою, щоб вони сприймали свій внесок як такий, що